Ігри, схожі на петанк, існували ще в Стародавній Греції та Стародавньому Римі. В Елладі зазвичай використовували круглі камені і вправлялися в дальності кидка, а римляни кидали оковані залізом дерев'яні кулі на точність влучення.
Після падіння Римської імперії ця гра була забута і відродилася в середні віки під назвою фр. "Bouleurs". Вона стала настільки популярна, що в XIV столітті була введена заборона на цю гру, щоб піддані займалися більш корисними вправами: фехтуванням або стріляниною з лука. Справа в тому, що на території монастиря, де проходила гра, розміщувався пороховий склад, а як кулі гравці використовували гарматні ядра.
Незважаючи на заборони, гра дожила до наших днів. У різних формах, під різними назвами вона існує у різних країнах Середземномор'я та у Великій Британії. У тому вигляді, в якому він відомий у наші дні, петанк з'явився в 1907 році.
В даний час гравці в петанк об'єднані в Міжнародну асоціацію петанка.
 У комплект входять шість сріблястих куль (7 см в діаметрі і вагою 750 г), один кошонет та шнурок для вимірювання відстані.